Самотньо стоїш на пероні вокзала

Самотньо стоїш на пероні вокзала.
Згадаєш усе, що було… і що мала…
У когось є мрії, бажання і злети,
Амури для них запасли арбалети.
А ти походжаєш пероном вокзала,
І злишся за все, що в валізу напхала.
У когось є друзі, кохані й партнери.
У тебе валіза, білет і папери.
Ти ходиш пероном і куриш сигари.
У тебе, ще будуть такі ось вокзали.
Порожні вагони… порожні будівлі...
У згортках шпалери… щоранку похмілля.
Ти ходиш пероном самотньо години.
не маєш сім’ї та не маєш родини.
Далеко від тебе воркують голубки,
а в тебе на плечах нікчемні здобутки...

Обсудить у себя 0
Комментарии (0)
Чтобы комментировать надо зарегистрироваться или если вы уже регистрировались войти в свой аккаунт.

Войти через социальные сети: