Без заголовка
День розділив життя на ''до'' і ''після'',Це мало статись всеодно колись.По відчуттях — як ніби гострі, довгі вістряУ кожній точці тіла розрослись.Хотілось плакати, а сліз чомусь немає,Такого ще, напевно, не було.Душу навиворіт від всього вивертає,Але я справлюсь, ворогу на зло!© Людмила Степанишена
Обсудить у себя
0
